У суспільстві, де доступне середовище практично не існувало, життя сімей із людьми з інвалідністю в Радянському Союзі було безперервною боротьбою. Ось яскравий фрагмент із інтерв’ю з Юрою Астаховим (Бостон, США), яке провів Григорій Антимоні у нашій студії. Юра — син Юрія Георгійовича Астахова, одного з засновників Союзу інвалідів СРСР. Його батько, інвалід першої групи, отримав травму хребта і переніс кістковий туберкульоз під час бомбардування Москви в 1941 році у віці трьох років, що призвело до паралічу нижньої частини тіла.
“Життя було дуже складним, тому що будь-який рух для мого батька був проблемою. Щоб піднятися з підлоги на стілець, йому доводилося стрибати. Це була важка фізична праця. Але цей тягар був таким же важким і для моєї мами, і для мене. Багато інвалідів, які жили на другому поверсі, роками не виходили на вулицю. Коли я підріс, я просто носив їх на спині. Пам’ятаю, як хтось дав нам із батьком квитки до Кремлівського палацу з’їздів. Ми намагалися припаркувати машину, але це було заборонено поруч із Кремлем. Я ніс батька на спині півтора кілометра, щоб дістатися до Кремля.”
Ця історія підкреслює неймовірну стійкість і самовідданість сімей, які стикалися з величезними труднощами в суспільстві, не готовому підтримувати їхні потреби. Вона також висвітлює рішучість таких людей, як Юрій Георгійович Астахов, які не лише витримали випробування, а й стали захисниками змін у жорстокій системі.
#РадянськийСоюз #ПраваІнвалідів #ЛюдськіІсторії #ГригорійАнтимоні #ЧасІнтерв’ю #ECGProductions #ЮрійАстахов #ecgproductionscanada #GULAGWitnesses #ГУЛАГСвiдки