Робота триває. Ми занурюємося у долю Ірини Каліни, жінки, чиє життя змінилося у 19 років, коли її відправили до Лефортовської в’язниці за «антирадянську агітацію».
Ірина Каліна народилася у 1930 році в Данцигу. Її батько, Ігнатій Каліна, був генеральним консулом і міністром закордонних справ Білорусі. У 1937 році його заарештували, звинуватили у шпигунстві та відправили до в’язниці, де він невдовзі помер. Матір Ірини також заарештували, але звільнили через 11 місяців.
У січні 1949 року першокурсницю Ірину Каліну та її друзів заарештували. Вона отримала п’ять років виправно-трудових робіт і була відправлена до Степлагу в Казахстані, де працювала на будівництві міста Балхаш.
Вона вижила, незважаючи на нестерпні умови, голод і дистрофію. У квітні 1953 року, після смерті Сталіна, Каліну звільнили за амністією.
Сьогодні на репетиціях ми намагаємося передати її шлях: від арешту до табору, від приниження до внутрішньої свободи. Лідія Бойко продовжує шукати деталі, які допоможуть глядачеві зрозуміти, ким була Ірина Каліна.
#ГУЛАГСвідки #ІсторіяГУЛАГу #ДокументальнийПроєкт #СталінськіРепресії #58аНевилучене #ІринаКаліна #ЛідіяБойко #ECGProductions #OlgaAntimony #GregoryAntimony
