Опера – УКРАЇНСЬКА ОПЕРА https://ecgproductions.ca/ukrainianopera On the waves of Ukrainian music Fri, 04 Sep 2020 05:55:30 +0000 uk hourly 1 https://wordpress.org/?v=5.5.15 https://ecgproductions.ca/ukrainianopera/wp-content/uploads/2020/10/cropped-Cossack-NEW_flipped-32x32.png Опера – УКРАЇНСЬКА ОПЕРА https://ecgproductions.ca/ukrainianopera 32 32 Запорожець за Дунаєм https://ecgproductions.ca/ukrainianopera/opera/zaporozhec-za-dunaiem/ Fri, 04 Sep 2020 05:46:32 +0000 http://ecgproductions.ca/ukrainianopera/?p=4619

«Запорожець за Дунаєм» – одна із найперших опер на україномовне лібрето, автором якої був Семен Степанович Гулак-Артемовький, український композитор, співак, баритон (бас-баритон) та драматург.

Комічна опера «Запорожець за Дунаєм» була написана в 1861 році, а вже 14 квітня 1863 року відбулася прем’єра у Маріїнському театрі у Петербурзі. Опера мала настільки великий успіх, що в 1864-1865 роках її постановки були в Москві у Великому театрі. У обох виставах Семен Гулак-Артемовський виконував одну із головних ролей, роль Карася (баритон, за сценічною практикою бас).

Історичною основою для створення сюжету опери слугували події, які відбувалися після знищення Запорозької Січі російськими військами у 1775 році та втеча частини запорожців до Османської імперії. Там османський уряд намагався використати козаків як воєнну силу проти України. У 1828 році частина запорожців разом із отаманом Йосипом Гладким повернулися в Російську імперію. Після цього була знищена Задунайська Січ, козацьке військове формування на території Османської імперії. Ці події автор переніс у 18 століття, вивевши на сцену український народ, його побут та пісню. Гулак-Артемовсткий прагнув привернути увагу слухача до рідних йому образів, показати любов українців до Батьківщини, а не висвітлити трагічні історичні події.

У 1863 році відбулося польське повстання. Імператорський уряд під враження ввів цензурну заборону на будь-які прояви національних культур, в тому числі і на розвиток української драматургії та театру. Протягом 20 років «Запорожець за Дунаєм» ставився лише в аматорських театрах. І лише 11 липня 1884 року відома опера була виконана українською трупою у Ростові-на-Дону.

У радянські часи «Запорожець за Дунаєм» набирає більшої популярності. Оперу ставлять у Києві (з 1934), Харкові (1926, 1938), Дніпропетровську (1940), Алма-Аті (1941), Єкатеринбурзі (1942), Баку (1944), Кишиніві (1946), Новосибірську (1946, 1954), Мінську (1951), Душанбе (1953), Таллінні (1954), Вільнюсі (1955) та інших містах світу.

На сьогодні комедійна опера Семена Гулак-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» залишається однією із найпопулярніших українських опер – її ставлять не лише в Україні, але і в оперних театрах світу.

За мотивами опери «Запорожець за Дунаєм» було знято два однойменні фільми (1953 рік, режисер Василь Лапокниш; 2007 рік, режисер Микола Засєєв-Руденко).

]]> Наталка Полтавка https://ecgproductions.ca/ukrainianopera/opera/natalka-poltavka/ Fri, 04 Sep 2020 05:36:57 +0000 http://ecgproductions.ca/ukrainianopera/?p=4613

«Наталка Полтавка» – одна із найпопулярніших українських опер, написана Миколою Лисенко за мотивами однойменного твору Івана Котляревського.
Опера «Наталка Полтавка» – це історія кохання та вірності в трьох актах.
Події відбуваються на початку 19 століття у невеликому селі на березі річки Ворскли, біля Полтави. Дійові особи опери: Наталка (сопрано), її мати Горпина Терпилиха (сопрано, меццо-сопрано), Петро (тенор), возний Тетерваковський (тенор), сільський виборний Макогоненко (бас), Микола (баритон).
Завдяки фольклорним пісням розкривається український національний побут та традиції. Ключові пісні Наталки «Віють вітри», «Ой я дівчина-полтавка», Возного «Ой, під вишнею», Петра «Ой, не шуми луже», «У сусіда хата біла» та інші стали символом української культури та виконуються у всьому світі.

Перша відома спроба адаптації п’єси була опублікована у 1833 році. Одночасно в 30-х роках у Москві відбулася постановка опери із Михайлом Щепкіним у ролі Виборного, під аранжировку Гур’янова.

Микола Лисенко почав працювати над оперою в 1864 році, а у 1889 році вийшла його остаточна версія твору. Лисенко подовжив оригінальні пісні з п’єси, написав оркестрові супроводи до народних пісень та танців у виставі та створив фонову музику до деяких частин. Пісні перетворив на арії, додав увертюру та музичні антракти. Хоча версію Лисенка зазвичай відносять до опери, вона більше схожа на оперу-комік, оскільки містить чимало діалогів.

Опісля були зроблені спроби перетворити твір на «велику оперу» з дописаною музикою Володимира Йориша, але вони не мали успіху. Згодом Київська державна опера повернулася до оригінальної версії Лисенка.

Прем’єра опери «Наталка Полтавка» Лисенка відбулася у 1889 році в Одеському театрі. Виконавцем ролі Миколи був Федір Стравінський, батько композитора Ігоря Стравінського.

Українська державна опера ставить «Наталку Полтавку» із 1925 року, а Оперна студія Київської консерваторії – із часів Другої світової війни.
У цей період у постановках брали участь провідні українські співаки, зокрема Михайло Щепкін, Марко Кропивницький, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька, Іван Паторжинський, Марія Литвиненко-Вольгемут та Оксана Петрусенко.

У 2007 році в Київській опері був створений варіант опери «Наталка Полтавка» з оркестром із українськими народними інструментами. Ця версія отримала високу оцінку.

]]>