Я ПОБУДУЮ КАНАДУ У СЕБЕ ВДОМА
Україна і Канада історично дуже тісно пов’язані. Досить сказати, що в Канаді живе найбільша українська громада за межами України.
Ось чому все, що відбувається в Україні, природно резонує з багатьма канадцями. Особливо в останні роки, коли так багато неприємностей спіткало Україну.
Наш фільм про неординарну людину, священика, відомого людям як батько Іван, та його родину – жінку та чотирьох дітей, двоє з яких теж священики. Коли в 2014 роцi в Крим зайшли “зелені чоловічкі”, батько Іван відкрито виступив проти окупації.
Життя розділилося на “до” і “після”. Неможливо було спокійно спостерігати за тим, що відбувається, залишаючись в своєму будинку з садом, пасікою та церквою, збудованою його власний руками. Він вважався небезпечним для нової влади – харизматичний священик користувався авторитетом серед мешканців Криму.
На запрошення друзів він приїхав до Канади влітку 2014 зі своєю дружиною та дочкою, молодою дівчиною, яка страждає від церебрального паралічу. Це була його перша поїздка за кордон. Раптово він відкрив для себе інший спосіб життя, познайомився з новими людьми, дізнався, що люди мають потребу в ньому як в Україні, так і в Канаді. Він виступав на громадських зборах, давав інтерв’ю, проводив церковні служби. За кілька місяців батько Іван став відомою публічною людиною.
Він мав можливість залишитись в Канаді. Цього дуже прагнула його дружина – вона турбувалась за дочку, для якої з’являлась можливість лікування та навчання в Канаді. Але батько Iван вирішив повернутися в Україну: «Канада – прекрасна країна, але я повинен повернутися в Україну, щоб будувати там таке життя, як в Канаді. Я не можу залишатися тут, коли люди моєї країни страждають. Моє серце з Україною».
Вони стали “вимушеними переселенцями”. В Криму залишились двоє молодших дітей – син та дочка з родиною. Батько Іван з дружиною та двома старшими дітьми опинились в маленькому селі в центральній Україні. У них не було ні житла, ні роботи, ні грошей. Була тільки мрія і пристрасне бажання втілити мрію в реальність…